Алё, братишки и сестрички! Хочу с вами поделиться одной историей из моей жизни. Знаете, я вот вдруг решил купить закладки, да не простые, а с кодеином внутри. Этот наркотик, на самом деле, ну такое - не очень сильный, но зато дёшево берётся. А для меня, как наркомана, главное было - экспериментировать и путешествовать по разным городам России.
Получив свои закладки, я отправился в своё первое путешествие. В первом городе, где я оказался, было довольно много халявных мест, где можно было найти своего рода сокровища. Я пробовал впарить свою закладку некоторым новым друзьям, но нужно сказать, что она была не очень качественной, и им не зашло. Ну да ладно, так бывает. Но, тем не менее, я не отчаивался и продолжал своё путешествие.
В другом городе, мне повезло больше. Я нашел настоящую халяву - дешевый фент, который просто напросто уносил меня в другой мир. Я вдыхал его и наслаждался каждым мгновением, позволяя себе окунуться в мир галлюш. Каждая инъекция становилась для меня настоящим приключением, и я начал всё чаще закидываться фентом.
Но, как и всякая хорошая вещь, это не могло продолжаться вечно. Когда я путешествовал по следующему городу, я столкнулся с проблемой. Моя закладка с кодеином закончилась, и мне было нечего вдыхать. Стало скучно и грустно. Я пытался найти замену, но безуспешно.
Тогда я решил клинуть, иначе говоря, начал видеть галлюцинации. Мои сны и реальность смешивались в одно целое, создавая неповторимые образы и картины. Моя жизнь стала настоящим путешествием по безумию и безграничному миру галлюш. Но, конечно же, это было очень опасно для моего здоровья.
Тем не менее, я продолжал свои путешествия по городам России. В каждом новом месте я встречал новых людей и находил что-то новое. И хоть в моей жизни многое было непостоянным и неустойчивым, я продолжал идти вперед, даже несмотря на все трудности. Жизнь наркомана приводила меня в тупик, и я понял, что не могу продолжать в таком режиме. И с каждым днем я все больше понимал, что настоящая свобода и счастье - это быть в гармонии с самим собой.
Итак, вот история моих путешествий по городам России в роли наркомана. Жизнь полна приключений и возможностей, и я надеюсь, что каждый из вас сможет найти свою истину и свой путь к счастью.
Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!